ВІЙНА, Марина Куян, Очима жінок

ТРИДЦЯТЬ ЧЕТВЕРТИЙ РАНОК ВІЙНИ…

Сплю в піжамі…

Жру як три бігімотика…

Люблю людей…

Вірю в ЗСУ та щиру дружбу…

Замислилась що варто вже закохатися…

Рідше пишу “Як ти?”…

Виявляється, що можна три доби ходити в одному й тому ж одязі…

І жодного разу не тригернуло…

Улюблена тема наразі: мені всі винні бо в моїй країні/місті/оселі йдуть бойові дії. Тому прихисток/їжа/допомога мені потрібна за статусом. І не от це все, а трикімнатна_в_центрі/крівєтоси_омари/соцдопомога_сто_тисяч_на душу… а вона мене в село до стареньких селить і йогурт приперла… от недолуга…

Короче, за Лангустами, устрічками та Кавою вам не туди (потрібні будуть локації – велком… буде дорого але смачно)…

А я просто вдячна за кожен день усім хто зробив його краще та ближче до перемоги.

ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА 💛💙

Leave a Reply