БЛАГОУСТРІЙ, Депутати, Олена Білоус, Очима жінок

Висадження надії, патріотизму та цвіту української нації

висадження верби

   Сьогодні, як виявилося, був досить знаменний день для м.Українка, оскільки задля висадження пагонів «Тарасової верби» до нас завітав Міністр освіти та науки України Сергій Квіт.

Цієї весни м.Українка пахнутиме новою історичною згадкою. Тому, що нас з вами об’єднала подія епохального характеру. Сьогодні на площі Шевченка було висаджено пагони з «Тарасової верби», саме від тієї верби, яку він посадив у Казахстані під час свого заслання.

Ініціаторами та організаторами виступили: «Українська Всесвітня Координаційна Рада», та Студентське Братство Обухівщини «Нація Єдина» за підтримки Міністерства освіти та науки України та Обухівської райдержадміністрації.

Співорганізаторами, які всебічно сприяли проведенню заходу стали: «Рада жителів міста Українка», Обухівська районна організація «УНА УНСО» та «Самооборона Обухівщини».

Дуже сподобалася ведуча заходу, яка вправно корегувала сценарій та щиро запрошувала перехожих долучитися до часточки чогось прекрасного та неосяжного чим для усіх городян стала ця подія. Особливо, напевно, це запам’ятав чоловік в куртці кольору неба.

Міністр освіти та науки України привітав присутніх та зазначив, що він приїхав на урочистості до нас відразу після зустрічі зі звітування «100 днів Уряду».

«Я знаю сьогодні прийнято рішення, що на цьому місці буде споруджено пам’ятник Тарасу Григоровичу, який є центральною постаттю в нашій культурі. Впевнений, що вже з наступного навчального року в усіх школах країни розпочне свою роботу програма «Національно-патріотичного виховання». На мою думку сьогоднішній захід є надзвичайно важливим, саме тим, чого раніше завжди бракувало в нашій самостійній Україні. На мій погляд відтепер у нас буде зовсім інша освіта, наука і національно-патріотичне виховання», –  висловив свої сподівання Сергій Миронович.

Приємно було бачити, що поруч з поважними гостями на почесних місцях стояли і наші співвітчизники, жителі Українки та Обухова, які ще нещодавно знаходилися в зоні конфлікту. Честь їм, слава і хвала! Кожен з них цього 100% заслуговує.

З теплими та надзвичайно щемлячими словами до присутніх звернувся голова Української Всесвітньо Координаційної Ради, Михайло Ратушний, який підкреслив знаковість події та розповів, що організація, ще рік тому звернулася до українців Казахстану з проханням, щоб на честь 200-річчя від народження нашого національного патріота пагінці «Тарасової верби» були передані для українців по всьому світу.

«Гілочки цієї верби вже висаджені в 18 країнах світу: від Австралії до Російською Федерацією. Українська діаспора на 200-річчя висадила пагінці біля церков та громадських будівель. Ми раді, що громадськість Обухівщини, молодь, Студентське братство, влада, районна адміністрація Обухова підхопили сьогодні цю ініціативу. В цей Шевченківський місяць будуть висаджені пагінці «Тарасової верби» біля всіх шкіл Обухівського району та м.Обухова. Для українців кобзар є більш ніж поет … своєрідним пророком, передтечею тих багатьох речей, які ми переживали і переживаємо сьогодні»,   ̶   з гордістю зазначив Михайло Ярославович.

Здавалося, що всі слова були доречними та вчасними. Люди уважно слухали гостей.

Не обійшлося й без вигуків: «Слава Україні! Героям Слава!».

Потім до слова з ентузіазмом та значущістю ведуча запросила не менш відому людину, керівника організації «УНА УНСО» Київщини, офіцера Збройних сил України батальйону «Унсо», Ігора Мазура.

Перепрошую, але не хочеться викидати з його промови жодного слова:

«Приємно на серці, коли ми отримуємо подарунки від дітей, волонтерів. Ми там… часто згадуємо слова Тараса Шевченка. Можливо хтось з вас бачив – зараз волонтери для нас випустили «Кобзар» в камуфльованому вигляді, який насправді відповідає нашим сьогоднішнім реаліям, що дехто з хлопців зі словами Шевченка йде у бій. І в ці тяжкі дні ясно, що потрібно не забувати про освіту та культуру, пам’ятати наших геніїв і знати героїв. Ми знаємо, що наші герої той же Бандера, Шухевич і ці образи ведуть хлопців в бій. Бійці слухають пісні гурту «Кому вниз» на слова Тараса Шевченка, які також надихають їх у бою. Я впевнений в тому, що цей рік буде для нас набагато більш переможним, ніж минулий. Згадаємо, в минулому році, ми на деякий час втратили Крим та наші політики намагалися за допомогою різних переговорних процесів знайти хоча б якесь порозуміння з Росією. Однак скажену собаку, не можна змусити відмовитися не кидатися на людей та усе живе! Її можна тільки пристрелити! Я надіюся, що наша влада вже це зрозуміла! Слава Україні! Дякуємо вам за те, що ви з нами і нам допомагаєте».

Щирі та відверті слова завжди торкаються найпотаємніших струн людського серця. Вони немов та пісня, що лине звідусіль просочуючи все навкруги відгомоном минулого, теперішнього та сподіваннями майбутнього.

Було б не чесно згадати слова поважних гостей і не розповісти про чуйні слова тендітної натхненниці дійства, голови Громадського об’єднання «Рада жителів міста Українка», Алевтини Шмагель, яка зазначила, що цей день є днем невеличкої, але перемоги для усіх нас у 20-ти річній боротьбі:

«Для нас ця дата ознаменується висадкою пагонів «Тарасової верби». Сподіваємося наступним кроком стане встановлення бюсту Тараса Григоровича на цій площі, що носить почесне ім’я видатного українця. Боротьба триває з ворожими загарбниками в країні та в серці кожного з нас! Вона сприяє до важких, але все ж таки змін. І в не легкі часи наша сила, перш за все, в єдності, допомозі один одному та у прагненні до справедливості».

Вона стала єдиною, хто завершив був свій виступ словами людини, що зібрала усіх цього дня на площі Шевченка, продекламувавши уривок з вірша Шевченка «До Основ’яненка»:
Тільки ворог, що сміється…
Смійся, лютий враже!
Та не дуже, бо все гине, —
Слава не поляже;
Не поляже, а розкаже,
Що діялось в світі,
Чия правда, чия кривда
І чиї ми діти.
Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине…
От де, люди, наша слава,
Слава України!

На останок секретар Української міської ради Михайло Тупицький заявив, що сьогодні на 68 сесії Української міської ради наші депутати одноголосно проголосували за те, щоб на цій площі було встановлено бюст чи пам’ятник великому натхненнику українського народу   ̶  Тарасу Григоровичу Шевченко.

Опікується цим питанням голова комісії з освіти та культури  ̶ Світлана Білохвощенко.

«Разом з небайдужими громадянами нашого міста ми все ж таки побудуємо дійсно пам’ятник, або бюст, який буде прикрасою нашого міста. А найголовніше, що він буде народним пам’ятником і збудований за рахунок небайдужих громадян міста, усієї України та спонсорських організацій»,  ̶   зазначив він.

Під акапельний спів народного чоловічого хору «Терен» (керівник Орест Сташків) Сергій Квіт разом з Михайлом Ратушним   ̶   з одного боку; Ігор Мазур разом з Алевтиною Шмагель  ̶  з іншого, висадили два пагони «Тарасової верби», як символ патріотизму та єдності українського народу.

Борони нас Боже, допомагай нам Тарасе, єднаймося, бо ми того варті!

Першоджерело: Висадження надії, патріотизму та цвіту української нації

Leave a Reply