Підозрюваний у розбещуванні. Обухівський суд. Очікування. Призначення міри запобіжного заходу

Тільки уявіть, перші півтори години очікування проходили під будинком суду НА ХОЛОДІ, іноді під дощем. Як гадаєте, що довелося відчути в цей час вимушеного очікування родичам дітей? Я переконана, що в першу чергу – не людське ставлення було саме до них, потерпілої сторони. Коли починався дощ ховалися під навіс, коли не було – просто стояли, розмовляли та очікували маючи одне питання: КОЛИ?

Люди промерзли, дехто навіть досить гарно, адже не очікували, що доведеться чекати так довго на “свіжому повітрі”. Але все ж таки витримали. Справа набула резонансу, але жодних представників преси не було.

Чому нас не запускали хоча б в будинок суду? Да все просто! Як нам відповіла представниця суду: не має права пропустити, адже сьогодні вихідний день і в суді немає охорони, тому маємо чекати на вулиці!

Чому ж нам довелося чекати взагалі так довго? Було озвучено багато версій та припущень: підозрюваного ще не доправили до зали суду, адвокат ще не прибув, судді ще немає…

Потім всетаки не на довго, але пустили в будинок суду, навіть згодом провели в зал засідань, де планувалося, що трохи згодом проходитиме засідання.

Але буквально за декілька хвилин знову видворили за двері будинку, аргументуючи це тим, що засідання відбудеться через годину, чекайте – деінде! НЕ РОЗУМІЮ – це єдине цензурне слово, яке я можу підібрати до даної ситуації, всі інші – нецензурні!

Всетаки дочекались! Нарешті! Як ухвалив суд, для підозрюваного обрано міру запобіжного заходу – тримання під вартою з можливістю внесення грошової застави в розмірі 80-ти мінімальних зарплат. Слава БОГУ, що хоча б не випустили в залі суду! Чого, доречі, більшість присутніх найбільше боялася…

Першоджерело: Підозрюваний у розбещуванні. Обухівський суд. Очікування. Призначення міри запобіжного заходу