За минулі 2,5 роки Україна, кожен її свідомий громадянин пережили величезну кількість змін та потрясінь. Можна сказати, що викарбувались принципово нові герої, виникли небачені раніше виклики та Україна вистояла і дивиться вперед.
Не оминули складнощі і колектив Трипільської ТЕС, який налічує близько 1800 осіб. Але, таке враження, що ті складнощі лише згуртували людей, додали наснаги, виявили кращі сторони людської натури.
Розташовуючись неподалік від столиці України, працівники ТпТЕС переважною більшістю підтримали рух держави на євроінтеграцію та розбудову справедливого сучасного суспільства в Україні. Одразу за прохідною підприємства поряд розвиваються прапори – державний України, прапор Трипільської ТЕС та прапор Євросоюзу, трохи далі – викладена в національних кольорах мапа України, яка, безумовно, включає в себе на півострів Крим.
Допомагати українському війську колектив Трипільської ТЕС розпочав ще в квітні 2014 року – зібрали та передали на потреби військової частини № А4296, яка дислокується у м. Васильків, одяг, господарчі товари, інструмент, ремонтне обладнання, продукти харчування тощо. Своїм листом командир в/ч полковник Ященко В.В. висловив висловив подяку колективу електростанції.
Велику справу зробили працівники Трипільської ТЕС в 2014 році – перерахували одноденний заробіток в спеціальний фонд, кошти з якого пішли на придбання унікального медичного обладнання – ультразвукового скануючого приладу, за допомогою якого військові хірурги безпосередньо під час операції можуть визначати ступінь пошкодження тканин, наявність (відсутність) сторонніх предметів, крововиливів тощо. Тобто, застосування цього апарату дала змогу оперативно визначати потребу ампутувати чи можливість зберегти кінцівки нашим пораненим воїнам.
В 2014 році неодноразово працівники Трипільської ТЕС, разом із небайдужими жителями Обухівського району, збирали та відправляли для мешканців звільнених територій Донбасу гуманітарні вантажі – консерви, крупи, цукор, борошно та багато іншого. передавали допомогу жителям. Українці своїх у біді не залишають!
З початком мобілізації в ряди ЗСУ працівників Трипільської ТЕС, членів їх родин, робота із надання допомоги бійцям набула нового значення – адже це наші товариші змінили цивільний одяг на однострій, взяли в руки зброю та стали на наш захист, кожного з нас. Колектив об’єднав свої зусилля, можливості, згуртувався.
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА
З грудня 2014 року за ініціативою директора Трипільської ТЕС Кравця Петра Павловича був оптимізований волонтерський рух, для чого створили комісію в складі Глущенка В.І., Майорової С.Є., Двірного О.В., Ягодзинської Т.М., Логвиненко С.С., пізніше, коли добровольцем пішов на фронт Двірний Олег, в комісію був включений Михайлов-Градецький І.В.
Директор Трипільської ТЕС Кравець П.П. запропонував працівникам підприємства перераховувати кошти на спеціальний рахунок. Комісія, про яку йдеться, підтримує постійний зв’язок із представниками ЗСУ, визначає пріоритетність у допомозі та організовує придбання і передачу необхідної допомоги.
В січні 2015 року на заклик щодо допомоги нашим «Кіборгам» із донецького аеропорту, бійцям ДУК, які захищають с. Піски Донецької області, працівники, пенсіонери ТпТЕС, члени їх родин зібрали та відправили великий вантаж допомоги, яка складалась із продуктів харчування, теплого одягу, господарських товарів, грошові кошти на придбання безпілотного літального апарату.
КІЛЬКІСТЬ МОБІЛІЗОВАНИХ
З початку бойових дій на Донбасі з числа працівників Трипільської ТЕС було мобілізовано 37 осіб, з них – 3 добровольці (Круківський Олександр, Логвиненко Олександр, Двірний Олег) та 4 – на строковій службі.
11 наших хлопців вже демобілізувались, а 22 і зараз перебувають в зоні бойових дій.
Ми всі дуже хвилюємось за них, підтримуємо постійний зв’язок щоб вчасно дізнатись про їх потреби і якомога скоріше відреагувати, та й просто – підтримати, привітати із святом. Можна сказати, що виникло нове суспільне явище – дружба фронту і тилу, це особливі відносини, коли є абсолютна довіра і вдячність без зайвих слів. Стало очевидним, що зараз у військкоматах перевагу надають саме людям із фахом, які можуть швидко навчатись, згадувати раніше отримані знання і нарешті просто організовані. Так, наші хлопці служать у різних родах військ – від саперів, до десантників, від танкістів – до розвідників, є в нас і командири, тому і вимоги до одягу, взуття, оснащення кожного з них свої, характерні. Волонтери з Трипільської ТЕС намагаються дослухатись до кожного побажання, одяг і взуття придбавають виключно за необхідними розміром та технічними характеристиками.
СТАВЛЕННЯ ОДНАКОВЕ ДО ВСІХ
Дружній колектив Трипільської ТЕС, наші пенсіонери та працівники апарату управління ПАТ «Центренерго» з однаковою увагою відносяться до потреб, звернень по допомогу всіх військовослужбовців, незалежно від місця їх роботи, служби чи дислокації.
Адже, немає наших чи не наших воїнів, всі вони, не шкодуючи сил, здоров’я, а інколи – навіть життя, захищають наш мирний сон.
ОСНАЩЕННЯ ВІЙСЬКОВИХ
Тому, протягом зазначеного періоду Трипільською ТЕС було придбано для потреб 72 бригади, Національної Гвардії, 25 ОАМБ, 8-го окремого стрілецького батальйону Київської області, групи «Центр» Повітряних Сил ЗСУ, добровольчих батальйонів «Айдар», «Січ», 93 бригади (танкова) наступне – інструменти для ремонту транспортних засобів, каремати та спальні мішки, планшети, одяг та взуття (зимове, літнє) тощо.
Особливу увагу Трипільська ТЕС приділяє допомозі військовим шпиталям – Артемівському Донецької області (прифронтовий) та Ірпінському Київської області, загалом придбано медичних засобів на суму 50,0 тис. грн.
За період з червня 2014 року по лютий 2016 року було зібрано коштів більше 280,0 тис. грн., на які придбано та відправлено українським воїнам наступне:
- Продукти харчування, засоби гігієни.
- Бронежилети.
- Шоломи кевларові.
- Берці, чоботи утеплені, гумові.
- Оптичне та інше військове обладнання, ремонтний інструмент, рації, біноклі, інше.
- Планшети.
- Зимовий та літній камуфляж, тактичні рукавиці, окуляри, пояси, термобілизна, наколінники-налокітники, інше.
- Мішки спальні зимові.
- Обладнання побутове.
- Аптечки медичні, джгути кровоспинні, медичні препарати.
Не залишаються байдужими і вихованців нашого дитячого садка «Альонушка». Вони власними руками виготовлюють сувеніри, малюнки, які передають із найкращими побажаннями нашим захисникам до свят – Дня Незалежності України, новорічних та різдвяних свят. Крім того, дітки записали дуже зворушливе аудіо звернення до воїнів-захисників, в якому передали вітання, найкращі побажання та заспівали народних пісень. Особливої уваги заслуговує виконання дітками Гімну України. Наші воїни дуже вдячні вихованцям дитячого садка, його педагогічному колективу під керівництвом завідуючої Корчак Ніни Іванівні, обіцяють після демобілізації відвідати своїх маленьких друзів.
Д.Ященко підписує прапор
Доречі, на Трипільській ТЕС зберігається прапор України, на якому розписуються наші воїни. Після війни прапор буде переданий для постійного зберігання в музей. Сподіваємось, віримо, що всі наші хлопці повернуться живими та неушкодженими.
НЕОЧІКУВАНІ ПОДАРУНКИ
А на новорічні та різдвяні свята в 2016р. наші воїни отримали неочікувані подарунки – крім святкового набору для столу (ковбасні, сирні продукти, цукерки, мандарини, кава, чай, печиво, інше) в посилках були привітання особисто від директора підприємства Кравця П.П. та інших членів колективу, книжки тощо. Нам дуже хотілось щоб хоча би на один вечір наші захисники відчули тепло рідних домівок та казковий дух Різдва.
Важко перелічити всіх трипільців, які щиро та безкорисно допомагають нашій армії, бо це – практично весь колектив. Але із вдячністю за щирість та жертовність називаємо кількох з них – Кравець П.П., Глущенко В.І., Счастливенко С., Назаренко Н., Майорова С., працівники котлотурбінного цеху, електричного цеху, цеху паливоподачі, ЦЦР-1, ЦНіВ, тендерного відділу, відділу майнових відносин, інші.
Особливо хочу відмітити дівчат з відділу майнових відносин – Логвиненко Світлану, Пономаренко Анжеліку, Климентьєву Юлію, Медведєву Марію. У свій вільний час дівчата вправно та по-господарські складають посилки та відправляють їх на фронт. У свій вільний час, бо є справжніми волонтерами, збирають пожертви від мешканців міста, закуповують необхідні речі на ринку чи в Інтернет – магазинах. Дівчата можуть здивувати й бувалих військових знаннями у якості, технічних характеристиках одностроїв, взуття, військового харчування, та навіть зброї. Крім того, ці жінки та дівчата знаходять час і привітатись із хлопцями під час їх відпусток, а, телефонуючи безпосередньо на фронт, поводяться як кваліфіковані психологи – тактично, грамотно та головне оптимістично. Наші військовослужбовці розуміють як ніхто важливість такої безкорисливої роботи.
Незабутні враження отримуєш коли вдається зустрічатись із відпускниками – це і сльози, і радість і велика надія на скоре їх повернення додому, цілими та неушкодженими, це велика віра в нашу перемогу, коли не лише військові, а й мешканці українського Донбасу зможуть повернутись в свої домівки і вільно жити на своїй землі.
В.Поберецький з мамою
Завжди тепло, зворушливо відбуваються зустрічі хлопців – відпускників з колективом електростанції. Хвилюються всі, і воїни, і їх колеги по роботі, особливо ж – жінки, які і є найактивнішими волонтерками. Хочу розказати про дві такі останні зустрічі.
В січні 2016р. на Трипільці зустрічали Поберецького Володимира, інженера ВППР, та Ященка Дмитра, інженера ЦНіВ, які прибули у короткострокові відпустки. В конференц-залі зібрались товариші по роботі, представники адміністрації, директор Кравець П.П., просто небайдужі люди, які, раніше можливо і не були знайомі особисто із хлопцями.
Треба було бачити очі жінок, вираз їх обличчя… кожна, мабуть, подумки приміряла той однострій, що був на Володі та Димі, на своїх дітей, чоловіків, онуків. В словах – хвилювання, в очах – сльози, а потім посмішка.Бо ми розуміємо, що не можна хлопців дуже розчулювати, що їм знову – на війну. Питання були різні – і про мову в армії, і про якість одягу, взуття, облаштування, які для них придбали на Трипільській ТЕС, про плани на майбутнє, про харчування, тих питань безліч. Хлопці, яка справжні воїни, говорили коротко, по суті, висловлювали вдячність колективу, посміхались скупо, але було зрозуміло – настрій мають бойовий.
А.Кульбачний та Ю.Ткаченко з директором П.Кравцем
В лютому 2016р. на електростанції зустрічали двох товаришів, кумів, колег по роботі в паливотранспортному цеху Кульбачного Анатолія та Ткаченка Юрія. На цей раз хлопців запросили із дружинами Юлією та Ольгою відповідно.
Екскурсію проводить завідувачка музею Олена Маняка
Зустріч розпочалась в чудовому музеї, де для них провела екскурсію завідувачка Маняка Олена, після чого хлопці пішла на «доклад» до директора Кравця П.П., до речі – теж волонтер ГО «Материнське серце», а їх дружин – на подальшу екскурсію в головному корпусі. Дівчата були не тільки вдячні за увагу, але й справді вражені величчю Трипільської ТЕС. Хлопці багато посміхались і завірили, що все буде добре, Україну є кому захистити.
Чекаємо на хлопців додому живими та неушкодженими!
І як кажуть наші Герої – все буде Україна!
Т.М.Ягодзинська
18.02.2016р.
3 Pingbacks