Мені часто згадуються слова багатьох ветеранів, котрих я завжди уважно слухав на уроках, присвячених Дню Перемоги, чи мітингах, також розповіді дідуся.
І завжди ці люди, які пройшли війну, казали: “Не дай Боже вам, діти, пережити війну, нема нічого кращого, ніж мир на рідній землі”. Напевно, ніхто б з них, нині живущих, та тих, хто відправився в інші світи, не зміг би навіть уявити, що знову буде палати вогнем та рватись від пострілів гармат і “Градів” рідна земля… Боліло б у них серце…
Боліло воно, напевно, і в Олександра Крюківського, коли спостерігав за розвитком подій у Криму та на Сході, тому і пішов добровольцем до лав Збройних сил захищати рідну Батьківщину.
Пов’язані записи: Виталий Сладкий – связист с Украинки
ДУША КОМПАНІЇ
Він людина позитивна, щедра і добра,– так відгукнувся про Олександра начальник ремонтно-будівельного цеху С.Фомін, – про таких кажуть – душа компанії. Відповідальний до роботи та поставлених завдань.
В центрі О.Крюківський, зліва О.Логвиненко
– А як виникло рішення піти воювати? – запитав я.
– Він завжди був патріотично налаштований, вдвох з Олександром Логвиненком, теж нашим працівником, вирішили йти добровольцями і здійснили свій задум. Ось через місяць мають вже звільнитися в запас по закінченню річного строку. Взагалі Олександр приїжджав у відпустку, але як і всі хлопці, котрі там побували, мало розповідав про життя на війні, – сказава С. Фомін.
Воно й не дивно, адже кому хочеться згадувати жахіття, котрі доводилось пережити. На війні нема нічого прекрасного, естетичного, війна – це смерть, руйнація і безлад. Можливо, тому наші бійці, відчуваючи мир і спокій дому, не хочуть навіть подумки повертатись до того пекла.
ДОВІДКОВО
Сам він родом зі Стайок Обухівського району, навчався в Ржищівському будівельному технікумі, – розповідають про О.Крюковського його підлеглі, працівниці бригади з фарбування обладнання.
– Він – патріот, щирий українець, член Національної партії України та й просто чудова і хороша людина. Завжди підтримає і налаштує на гарний лад. Досвідчений керівник, що тут скажеш, вміє спланувати час й організувати роботу. Брав участь у ліквідації аварії на ЧАЕС, що теж підтверджує його небайдужість до всього, що відбувається в державі. І ще він легко контактує з людьми. Також співає та грає на баяні.
– Як йому там в зоні АТО? Підтримуєте з ним зв’язок?
– Звісно! Він служить у батальйоні “Київська Русь”, водій. Перебував у Дебальцево, а зараз в Краматорську. Передавали неодноразово різноманітні бандеролі, збирали кошти на прибор нічного бачення, форму, навіть шкарпетки в’язали. Бо він у нас незамінний командир і начальник, – посміхаються жінки.
ТРИМАЙМО за нього КУЛАКИ
Ось такі вони прості герої, добровольці, чоловіки. Один із них і Олександр Крюковський. Тримаймо за його здоров’я кулаки та молімося, щоб повернувся живим та неушкодженим.
Автор: Ю.Кузьміщев
Інформує “ДНІПРОВСЬКИЙ ЕНЕРГЕТИК” № 11 (109) 23 червня 2015
2 Pingbacks