Oксана Зазуліна, ВІЙНА, Очима жінок

Майже всі мої подружки, в яких є маленькі діти покинули…

Майже всі-всі мої подружки, в яких є маленькі діти покинули місто … З метою захистити своїх діточок, заради їх фізичного та емоційного спокою. На це дуже важко було наважитися, але це єдиний вихід для захисту їх життя. Бо українські діти – це майбутнє України. Це те покоління, що розмовлятиме вільно українською мовою, в яких зараз на власних очах відбувається історія України – боротьба за незалежність. В яких буде вже інше ставлення до російских братів, що так наполегливо втручаються в життя українців.

Всі подружки покинули… . Але, залишається … моя близька подружка, в якої маленькі діти, моя кумушка Лена Нецветаева, мій хресник Егор Фесик та його молодший братик Тіма. Я дуже хвилююсь за вас мої любі та не зможу заспокоїтися поки ви там. Я кожний день думаю про вас та молюсь.

З першого дня війни з нами завжди поруч твої різдвяні подушки, Єгор, що ти пошив для нас власноруч. Але було б найкраще, якщо б замість подушок був з нами ти Єгор. Пишаюся тобою, хлопчик з щирою посмішкою та добрим серцем.
Пишаюсь тобою, моя люба кумушка, за те що ти прийняла рішення залишитися, як справжня соратница Тетяни Кучер, з нею поруч, щоб повністю віддавати себе, служити людям нашого міста. Дуже пишаюся всіма вами. І дуже мені прикро, що я не можу залишатися поруч з вами. Дуже.
Але я сподіваюсь на скору зустріч. Хай мир скоріше повернется в наші домівки!
💙💛

Бачити менше

Leave a Reply