ВІЙНА, Марина Куян, Очима жінок

Як воно за тисячі кілометрів від рідної оселі?

Іноді важко: чужі мови (а тут їх три і усі обов’язкові), інші традиції (коли твоя вишита квітами сукня колишиться у шафі рідної квартири), не звична їжа (смачно, але дайте сала, борщу та темного нефільтрованого), інші люди (добрі, привітні, співчутливі, але ніхто не постібає тебе стосовно розміру грудей), свіже повітря (а ти вже давно людина мегаполісу)…

Так, я хочу обійняти маму та тата, поцілувати братиків та сестричок, влаштувати паті до ранку з подругами, замучити кота, переміряти усі свої сукні та підбори, пройтися вулицями рідного міста…

Але більш за все я хочу безпеки своїм донькам…

Вірю, ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА 💛💙

Марина Куян

Leave a Reply