Висловлюючись мовою каналу Euronews – No Comment

Огляд основних подій білоруської пропаганди про війну в Україні за 23 травня

Почнемо наш огляд із кількох різного ступеня дивності заяв Лукашенка:

1) назвав незрозумілою поведінку у Києві президента Польщі Анджея Дуди – “Практично нічого не вирішує у Польщі. Займається цими фейками“;

2) стурбований планами НАТО та Польщі забрати Західну Україну – “Це їхня стратегія і щодо Західної Білорусі”.

Висловлюючись мовою каналу Euronews – No Comment

На держТВ вийшов сюжет про “капітуляцію неонацистів“, які вийшли з катакомб “Азовсталі”. Кореспондент розповідає, що військові, що здалися в полон, «злісно і безсовісно» ще нещодавно використовували громадян Маріуполя як живий щит. Також у сюжеті розповідається про спробу влади України приховувати відео здачі в полон військовослужбовців, які тримали оборону на “Азовсталі”, позаяк весь світ зможе побачити справжні свідчення відродження нацизму (йдеться про татуювання на тілах військовослужбовців).

Коментувати в цьому випадку особливо і нічого. Білоруські пропагандисти приєдналися до радісного вою своїх російських колег.

Наступний сюжет був присвячений українським біженцям. Лейтмотив сюжету – українська армія вбиває мирних жителів, але не російська. Герої сюжету – біженці з Донецької області. Вони безпосередньо не звинувачують ЗСУ в обстрілі колон з біженцями, а лише констатують факти обстрілів. Однак, посилаючись на інформацію від своїх знайомих, кажуть, що трапляються випадки “прильотів” по цивільних об’єктах і з боку ЗСУ. При цьому ведуча інтерпретує цю інформацію як те, що обстріл по цивільних ведеться саме українською армією; не допускається навіть гіпотетична можливість таких дій із боку російських військових.

Не обійшлося у сюжеті і без похвали на адресу Лукашенка, який “розумниця та людина слова”. “Людина слова” – це коли влітку 2020-го обіцяєш не допустити нападу на Україну з території Білорусі, а в лютому 2022-го чиниш навпаки. Краще не скажеш.

Триває публікація сюжетів та про ситуацію на “звільнених” (окупованих) територіях України. Цього разу – із Херсона.

Коротко:

– У місті нічого не змінилося. Тільки замість українських прапорів скрізь майорять червоні, а також введена комендантська година;

– Служби ЖКГ працюють, скоро можна буде послуги оплачувати в рос.рублях;

– за рахунок поставок енергоносіїв з РФ комуналка та проїзд у громадському транспорті подешевшають;

– є проблеми із продовольством. Рятує гуманітарна допомога із Росії;

– курортного сезону не варто очікувати через запланований контрнаступ ЗСУ;

– у курортному місті Скадовськ на дітей із Білорусі та Росії (ще до 2014 року) напали націоналісти через те, що вони не українці.

Після перегляду сюжету складається враження, що “ми відразу створили проблеми, щоб їх згодом героїчно вирішувати“. Ще 23 лютого у Херсоні не було проблем із продовольством. Не було потреби залежати від гуманітарного постачання з-за кордону. Вся стилістика сюжету будується на поверненні до рідної гавані Херсонщини. А її перебування у складі України – просто якесь непорозуміння. Ось зараз прапори радянські повісили – і процвітання настане.

Також у сюжеті пропагуються принади “російського світу”. Поки що це обіцянки знизити тарифи на ЖКП та проїзд у громадському транспорті. Щедрість нечувана, звісно.

Можна констатувати, що сюжет про біженців із Донецької області та з окупованого Херсона зроблено за лекалами російської пропаганди. Проте в них простежується і конкретний білоруський пропагандистський наратив – про стабільну та процвітаючу Білорусь з добрим і господарським президентом.

@Hajun_by

Беларускі Гаюн (Резервный)

Мова оригіналу російська. Переклад.