коли в шафі немає улюблених речей, коли в магазині не знайти звичної їжі?
Знаходимо нових друзів, звикаєм ходити кожен день в одних тих самих шортах та смажити котлетки з інших інгредієнтів…
Гори навкруги схожі на наші Карпати… навіть рослинність та сама… от чекаю поки суниці дозріють… такі, як у лісі рідного села…
Навчилася не сумувати… виходить добре… лише іноді погляд стає “відсутнім”… тоді я там, вдома, де немає війни…
Але я буду жити далі, бо я собі пообіцяла…
ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА
Марина Куян
Leave a Reply