ВІЙНА, Ольга Журавська-Товмач, Очима жінок

Ранок починається не з кави)

Сьогодні мої колеги по гуманітарній роботі їдуть в села Київщини з гуманітарним вантажем, а я – на роботу. 💪І ще по плану військовий госпіталь, тому що маю хорошу хірургічну медичку Тому, мій склад-гараж вже майже пустий🙏

дивно… Що не всюди надійшла гуманітарна допомога, тому сьогодні по плану село Загальці і Попасна. Я подумки з вами Евгений МогилаІнеса Меньшова Petrichenko Lena.

Вчора на передову частину продуктів забрав Роман Череватый .

І залишилось ще борошно і крупи для переселенців, для яких тут організували житло.

Маю ще один запит від цивільного населення, це село Мотижин (додаю скрін). Туди можемо поїхати на наступному тижні, якщо будемо мати достатню кількість допомоги. Бо наша ціль повністю аполітична – не сфотографуватися з пачкою печива і дитинкою в якої згорів дім, а реально доїхати туди де на це є потреба. Тому, можливо, ще хтось має резерви продуктів – діліться) давайте працювати разом, бо зараз спека і умови зберігання провізії у всіх порушені.

Хотілось би ще багато написати … але найголовніше – я безмежно вдячна Ira Liuba за допомогу і підтримку. Іноді, я вже говорю собі “досить” і обіцяю просто пожити спокійно. Та коли Україні допомагає весь світ “досить” перетворюється у “ще”.

Війна продовжується. Нам всім треба бути разом.

Ольга Журавська-Товмач

Leave a Reply