ВІЙНА, Очима жінок, Тетяна Ягодзинська

«Ти не один! Нас, українців – більше 41 мільйона»

так хочеться казати кожного разу, коли зустрічаєшся із вимушено переселеними особами, із одинокими пенсіонерами, із багатодітними родинами, одним словом – з тими, хто потребує допомоги.

Наша волонтерська робота розпочалась 2014 року і триває, з різною інтенсивністю, по сьогоднішній день. Між періодами активних бойових дій мені, здається, тисячі разів доводилося розмовляти з переселенцями. Яких тільки історій я не вислухала. У сухому залишку – наші співгромадяни, які вимушені були тікати від вогню війни, не просто втратили житло, майно, роботу, часто – рідних. Ці люди втратили минуле.

З цим розірваним серцем, поділеною навпіл долею, їм треба жити далі. Вони мають турбуватись про рідних, їм треба призвичаїтись до нових, чужих умов та вимог.

Чому про це пишу? Останнім часом доводиться чути різне. Навіть, про певні конфлікти. Тому, прошу всіх, хто живе у своїх домівках, ходить на свою роботу, перебуває у звичних умовах, завжди пам’ятати, що посеред нас ті, хто втратив минуле.

Заради справедливості слід сказати, що ситуації, дійсно бувають різні.

За допомогою звертаються і ті, хто дійсно її потребує.

Звертаються, на жаль, і ті, хто спроможний сам допомагати.

Але, то окрема розмова, про це потім, після війни.

А тепер, тримаймо стрій, бо ми вже є об’єднані.

❗❗💯 Дякую Волонтерському штабу ТрО Обухівщини м. Українка 🙏за оперативне реагування на моє депутатське звернення, за сформовані та надані продуктові набори, за транспорт, фізичну силу💪 та інтелектуальну розмову😉
Продукти харчування сьогодні отримали ті громадяни із Старої Українки, які їх дійсно потребують.
Дякую заступнику Українського міського голови Агнеса Олкова-Михницька, яка знайшла час відвезти допомогу у Плюти, де живуть громадяни, які чекають на неї🤲 Разом сила💛💙

Тетяна Ягодзинська

Leave a Reply