ВІЙНА, Ольга Журавська-Товмач, Очима жінок

Університет оборони і безліч курсів потім по військовій психології були, на жаль, не даремними

Скоріше за все, я не помилюся, якщо напишу що з наших 3 взводів ніхто і не став військовим психологом на практиці. А даремно…бо попит є.

Спочатку війни у мій вільний час вже 32 людини і позитивний результат🙏

Чоловіки та жінки … Перших більше. І я радію, що нарешті в Україні не соромно визнавати: є проблема і я хочу про це поговорити.

Війна – це не лише про смерть, втрати і поранення. Це про внутрішній стан, емоційний, страх, сприйняття, агресію, не прийняття, безвихідь, обов’язок. Я можу продовжувати далі ще довго.

Зараз у мене в роботі 5 осіб. Найголовніше питання: як жити тут, коли там пацани?

Алкоголізм, проблеми в родині, синдром відкладеного життя, невротичні стани – те, з чим я зараз працюю вечорами та в обідню перерву.

Зізнаюсь, що он-лайн сесії даються мені важко, бо зоровий і тактильний контакти відсутні – відповідно картина не повна. Намагаюся працювати в реальному часі. І щиро радію, бо бачу що є результат. Наший спільний результат.

В цьому пості, я хочу звернутися до всіх: рот для того, щоб говорити. Не мовчіть про свого внутрішнього “звіра“, який гарчить і не дозволяє проживати емоції, який гальмує або дратує, шукайте свого психолога,щоб виговоритися і за допомогою практик дійти до висновків.

Життя – одне! Живіть його зараз, працюйте зі своїм сприйняттям реальності і бережіть свій внутрішній світ. Вміти “перемикати режими”, абстрагуватися і дозволити собі якісно жити (на стільки це можливо) тут і зараз – це те, чого ми маємо вчити дітей, щоб потім їм було легше в світі ображених людей, які не готові визнати “я маю проблему і мені треба її вирішити“.

P.S.Шеврон не мій, викрала у Трегуба. Але, якщо я все ж мобілізуюсь, то думаю і мені такий організують)

Ольга Журавська-Товмач

Leave a Reply