ВІЙНА, Очима жінок, Світлана Сирота

Я на хвилинку, нагадати українським лібералам і пацифістам,

якщо раптом тут у мене заблукали, що хароші рускі без лапОк – тільки в пакетах і в чорноземі.

Витратила вчора пару годин свого безцінного життя на порпання в лайні під назвою “рускіє лібєрали і апазіция” (не питайте нащо 🤦🏼‍♀️).

Якщо ви забули чи не вивчили на уроках історії, то Україна бореться за свободу вже 400 років, і весь цей час ми або у стані війни, або під окупацією росії.

І кріпацтво, і колективізація, і розкуркулення, і голодомори, і табори, і катівні НКВД, і зросійщені центр, схід та південь, і незнання багатьма українцями своєї справжньої історії – це результати програних раніше нами воєн.

Не було ані путіна, ані телевізора, але були рускі. Були “хароші” рускі, були типові рускі, але єднало їх те саме, що єднає тепер:
усі вони хотіли Україну і не визнавали нашого права на свободу і суверенітет.

Дев’ятий рік війни, шостий місяць повномасштабного вторгнення. Україна має жахливі втрати, найбільші в Європі чи навіть у світі з часів Другої світової. Втрати, про які знає увесь світ, і так чи інакше, але змушений допомагати нам, стверджуючи своє звання світу цивілізованого.

Хароші” рускі в кількості дві з половиною особини на 140 мільйонів населення за звичкою ходять понурим лайном на в’ялі акції, слухняно сідаючи до автозаків. “Хароші” рускі в екзилі навіть дозволяють собі писати пости про поганого путіна і нещасну руску інтелігенцію.

Але не Буча та Ірпінь, не Маріуполь та Харків одностайно збурюють рускіх лібєралів усіх течій – навальників, яблочників, нєвзоровців, та змушують їх волати у повний голос.
Руска апазіция обурена фактом можливої заборони на в’їзд до ЄС. Ось перша подія за весь час війни, котра схвилювала їх по справжньому.

А винні у тяжкій долі рускої апазіциї та лібєрастії, звісно, українці. Це вони дозволяють собі “перевищувати межі необхідної самооборони“, зачіпаючи інтереси “хароших рускіх“.

Не їхня власна політична імпотенція та інфантильність, що породили державу-терориста, а невдячні українці, котрі не цінують їхньої боротьби з режимом путіна.

У нас общій враґ – путін, давайтє пабєждать єво вмєстє“. Звичка, напрацьована сотнями років, – загрібати жар руками українців – нікуди не поділася, звісно. Виявляється, українці недостатньо борються з режимом путіна всередині росії, тому рускі ідуть нас убивати, бо не мають вибору. Логічна послідовність приблизно така.

Тому, підсумовуючи оці свої багатобукв, зауважу: ЄС підійшов упритул до справді дієвих санкцій. Без бігмака та ІKEA вони ще якось виживали. Я не маю ілюзій стосовно майбутнього рішення ЄС. Там вистачає як відвертих союзників росії, так і позиції only business.

Я лише вкотре прошу українців не мати ілюзій щодо рускіх і омріяного сценарію “палацового перевороту із золотою табакеркою в скроню“.
Хароші” рускі ліберали очікують поки ми вирішимо їхні внутрішні проблеми, щоб спокійно вирощувати далі нового диктатора. І так, будь-який рускій лібєрал – всього лише імперський шовініст-хіпстер.

І мені, людині, котра ніколи не підтримувала Зеленського, у відповідь на оце виття на болотах аж захотілося сказати: “Вова, їб@ш їх бл@дь“.

Світлана Сирота

Leave a Reply