Ольга Журавська-Товмач, Очима жінок

Розмови одного ранку

-Мілаша, одягайся швидше. Я знову запізнюся на роботу і мені робитимуть зауваження…мені буде так неприємно.

-Мама, (починає повільніше чистити зуби) а ти скажи своємк начальнику, що ми дві запіздухи, тому ми і запізнилися.

-(починаю голосно сміятися)немає такого слова, доць.

-хм…а як називаються ті люди, що запізнюються? Запіздалки?

-Мам, а хто такий підкаблучник? Це дядя якого затоптав тапок з каблуком і він вже більше не дядя?

-Де ти почула це слово?

-Папа так на когось казав у машині.

-Напевно, краще запитай у папи.

-А я хочу почути що скажеш ти і тоді його запитаю.

🙄🙄🙄Я промовчала.

задумалась, що підкаблучником ми називаємо людину, яка готова нас підтримати… допомогти. Ми сприймаємо силу за слабкість. Бо так просто каблуком щось розтоптати і так не просто каблуку тримати на собі “всю вагу”.

Ольга Журавська-Товмач

Leave a Reply