Таке враження що рік був суцільним пробілом. І підвести риску можна тільки по зробленим висновкам:
Цінувати життя і не фокусуватися на дрібницях.
Проживати кожен момент.
Робити все можливе для реалізації слова МИР.
Просити пробачення і пробачати.
Вміти говорити “НІ”.
Нікому не довіряти, крім себе.
Пам’ятати, що кожен твій вчинок – це єдине правильне рішення, яке було саме на той момент вірним і не треба шкодувати .
Бути собою попри усе.
Не слухати пліток і розмов, не давати нікому оцінок. Все по факту .
Ідеальних людей не має, тому не варто в комусь бачити світлість.
Завжди чекати удару від тих, від кого не чекаєш, бо ми ж і насправді беззахисні по відношенню до тих, кого любимо і кому віримо.
Важко тоді, коли ти щось робиш, коли ти просто є – тобі легко.
Дякую усім, хто відкрив очі Олі, яка вірила в людей і їх слова. Це найбільший ваш вклад у мене. І якби я зараз повернула час назад, я б сказала тій дівчинці Олі: у тебе є ти, а всі інші просто є. Живи по своїй совісті. Радій моментам і не ускладнюй. Балансуй. Бережи свої нерви. Роби усе для того, щоб ніхто не міг використати тебе у своїх цілях. Створюй щось своє і будь незалежною.
(Ще не пізно, але поки не час)
Я навчилася бути сміливою і відповідати за своє життя. Навчилася дякувати і просити. Навчилася чути і слухати та робити по-своєму. Робити крок першою. Далі буде багато всього цікавого, я вірю, що буде краще. А зараз я легко відпускаю свою дату з безкінечністю позаду. Обіймаю свого кудлика, бо знаю що завтра буде новий старт і дика гонка, хоча…. Так хочеться жити спокійно
Ольга Журавська-Товмач
Leave a Reply