Ольга Журавська-Товмач, Очима жінок

«20 років і директор комунального підприємства, далеко підеш, Олю», – сказав підписуючи розпорядження

«Ольгою звали мою маму, хороше в тебе ім‘я. Вольове. Але, запам‘ятай, і нікуди ніколи не поспішай. І ні на кого не ображайся. Значить тоді так треба було», – останнє побажання в мій цей день народження.
Назавжди запам‘ятаю ці слова. Слова мого першого серйозного роботодавця – Обухівського міського голови Олександра Левченка.
Людині, яка відкрила мені двері, дівчині, яка тільки закінчила ВНЗ. Тоді, я ледве повірила, що таке буває. Це було 1 квітня і, швидше, нагадувало жарт…

6 років біля якого я поруч працювала. Іноді, не легко, іноді з гумором, підтримкою, а, іноді, і з поглядом з-під лоба і « ні!ні! Так не буде!». Було багато різних моментів…
І домовленість зустрітися після лікарного, і остання телефонна розмова.
Обухів осиротів вдруге.
Вічна пам‘ять Вам, Олександре Миколайовичу. І найщиріші співчуття дружині, дітям та онукам.

Прощання з Олександром Левченком відбудеться в суботу 15 жовтня о 12:00 годині на центральній площі міста біля ОЦКіД.

Ольга Журавська-Товмач

Leave a Reply