За звичаєм чоловіки дарують жінкам червоні троянди, а жінки дарують чоловікам книгі. Але не забороняється плутати статеву приналежність.
Можна дарувавати і те і те. Головне мати бажання дарувати.
Сьогодні починають ходити по вилицях з трояндами і книгами. Це приємне божевілля триватиме всі вихідні дні.
А зараз трохи фоток з цього свята в школі Веснянки. І далі‼️
👇Легенда про Святого Джорді у перекладі українською мовою (переклад у віршах від 🤩Аліси Зазуліної 🤩
🌹Колись давно, в давній країні,
Де каталонські містечка були старовинні,
Жив неподалік у печері дракон непокірний
Що в серці людей викликав жах непомірний.
🌹Монблан опинився в осаді дракона,
Панує у місті жах, паніка повна,
Дракон кожен день до селян прилітає,
Та тварин на вечерю собі забирає
🌹Дракон – це звір жорстокий!
Приходить щоб зібрати їжу та спокій,
Летить він – швидше двері закрий!
Біжіть, друзі, до додому мерщій!
🌹“Все моє!” – кричить дракон зловісно,
“Я з’їм всю їжу!” – реве він грізноІ жалюгідні люди плачуть з гіркотою.
“Ваші діти стануть моєю смакотою!”
🌹Та чуючи дитячий запах,
Він уявляє їх у своїх лапах:
«Ви дров до печі швидше покладіть! З’їм їх в одну мить».
🌹У мешканців жахливий страх все більше назрівав,
Адже дракон кожного дня по черзі всіх з’їдав. Бояться городяни за свої життя,
Хвилюється кожна мати за своє дитя.
🌹Як вибрати жертву? Кого послати?
Міської ради треба запитати.Пообіцяли мешканці когось віддати. Треба значить лотерею влаштувати.
🌹Кому так не пощастить? Народ від очікування тремтить. Ось і закінчено страшне обрання – До дракона йде королівська донька!
🌹«З’їм я часник і квасоль.Може смердітиму нібито троль. Грязюки на сукню намажу я жменюТоді в дракона їсти мене не буде натхнення.
🌹До дракона прямуючи сумна,
Лицаря Сен-Жорді зустріла вона.
“Принцесо-бруднулю куди ти йдеш? Я здолаю дракона і ти не помреш!»
🌹“Виходь, звір страшний! Ми до тебе прийшли! Ти помреш в боротьбі!Нас тобі не перемогти!”
🌹”Ха-ха!” – засміявся дракон,
“Який гарний у вас закон! Не один обід прийшов, а два.
Що за вдача та краса!
🌹Хоробрий наш Сен-Жорді до рук узяв меча з заліза.
На злісного дракона він кинувся, і крикнув грізно.
«Дає мені кохання силу неспроможну,Тому я подолати тебе, монстрюко, зможу!»
🌹Звір мертвий, всі у крові трави,
Це магія кохання зробила свою справу.
На цій траві тут скоро квіти зародяться,Червоні рози завжди будуть з’являться.
🌹Історія ця дійшла до кінця,
Принцеса з Сен Жорді пішли до вінця,
Ніколи не забудуть їх палке кохання люди,
Тому щороку маємо червоні рози на це свято всюди.
Leave a Reply