Why did I become interested in multilingualism?

Lately, we often hear phrases like “language doesn’t matter.” However, my research into the personal library of a prominent figure from the last century convinced me of the opposite: language matters immensely.

While studying the reading lists and translations of this person’s works, I realized how the “influence machine” functioned in the past. To broadcast ideological narratives, it was essential to hire professional translators. Works were translated not only into English, but also into Czech, Hindi, Chinese, Japanese, Bulgarian, German, French, Polish, and many others.

For many decades, the Soviet system used multilingualism as a strategic tool to extend its reach far beyond its own borders. Propaganda was adapted to the linguistic nuances and cultural context of different nations to make these ideas feel “native” to them. This is precisely how, over decades, a distorted image of Ukrainians was cultivated—through the imposition of “Little Russian” (Malorossiya) narratives on foreign audiences in their own native languages.

We began reclaiming our own narrative and the right to represent ourselves to the world not so long ago. Today, despite the ongoing hostilities, we face a critical task: to show the real Ukraine, free from the prism of past totalitarian systems.

Now, in an era of rapid technological advancement and the development of artificial intelligence, multilingualism is becoming our most powerful ally:

1. We must create and distribute truthful content about Ukrainian culture, history, and values in world languages.
2. The use of technology allows us to scale our voice so that other nations see Ukraine as it truly is, rather than through Soviet clichés.
3. Understanding how linguistic strategies work helps us communicate better with our partners and integrate into the global space.

Many in the world (and even among us) still do not fully grasp how past events shape our current realities. But rethinking this experience is the first step toward making our voice heard.

How do you think, has multilingualism become a matter of national security for us? I would be grateful for your thoughts in the comments. 👇

Останнім часом ми часто чуємо фрази на кшталт «мова не має значення». Проте моє дослідження приватної бібліотеки однієї зі знакових постатей минулого століття переконало мене в протилежному: мова має колосальне значення.

Вивчаючи списки літератури та переклади творів цієї особистості, я зрозуміла, як працювала «машина» впливу в минулому. Тоді, щоб транслювати ідеологічні наративи, було необхідно залучати професійних перекладачів. Книги перекладалися не лише англійською, а й чеською, хінді, китайською, японською, болгарською, німецькою, французькою, польською та багатьма іншими мовами.

Багато десятиліть поспіль радянська система використовувала мультимовність як стратегічний інструмент, щоб вийти далеко за межі власних кордонів. Пропаганда адаптувалася під мовні особливості та культурний контекст різних народів, щоб зробити свої ідеї «своїми» для них. Саме так десятиліттями формувався викривлений образ українців — через нав’язування ідеї «малоросійства» іноземним аудиторіям через їхні рідні мови.

Ми вже почали відвойовувати свій наратив і право представляти себе світові не так давно. І сьогодні, попри триваючі військові дії, перед нами стоїть важливе завдання — показати справжню Україну, без призми тоталітарних систем минулого.

Тепер, у час технологій та стрімкого розвитку штучного інтелекту, мультимовність стає нашим найпотужнішим союзником:

1. Ми маємо створювати та поширювати правдивий контент про українську культуру, історію та цінності різними мовами світу.
2. Використання технологій дозволяє нам масштабувати свій голос, щоб інші народи бачили Україну такою, якою вона є насправді, а не через радянські кліше.
3. Розуміння того, як працюють мовні стратегії, допомагає нам краще комунікувати з партнерами та інтегруватися в глобальний простір.

Багато хто в світі (і навіть серед нас) ще не до кінця усвідомлює, як події минулого формують наші поточні реалії. Але переосмислення цього досвіду — це перший крок до того, щоб зробити наш голос почутим.

А як ви вважаєте, чи стала мультимовність для нас питанням національної безпеки? Буду вдячна за ваші думки в коментарях. 👇