Сьогодні перший день Нового року доходить кінця. А, отже можна написати декілька рядків про 2015 рік. Що ж він привніс в моє життя? В лютому я стала безробітна, стала на біржу й по даний час ще не знайшла роботи. Але я хочу розповісти не про це.
Жалітися не вмію. Тому … взагалі то я побачила 2015 рік як час можливостей, саморозвитку та спілкування з цікавими людьми. 2015 думаю не минув без слідно для мене, адже я змінилася, стала трохи впевненіша в собі, познайомилася з багатьма гарними людьми, які усіляко намагаються зробити життя оточуючих кращим.
Більш активно почала займатися наповненням малесенького блогу “Молода Українка“, який сподіваюсь ви читаєте з задоволення. Знаєте, я можна сказати зростала парально зі сторінкою. Вчилася спілкуватися з різними громадянами, які іноді, хоча це й дивує, відносяться до блогу як до повноцінного ЗМІ. 🙂
Я думаю, що аби стати повноцінним ЗМІ блогу досить довго ще потрібно працювати та набиратися досвіду, як і, доречі, мені.
За весь цей час виставляючи повідомлення я експерементувала, пропонувала людям допомагати інформацією, багатьом надавала права адмінства або редактора . Всі хто мають до цього відношення не дадуть мені збрехати.
Так адміни або редактори були протягом всього часу існування сторінки різні, але вони намагалися не порушувати головного правила виставляти інформацію з підтвердженням фактів та за підписом, а не лише літературні витвори мистецтва без підтверджень.
Якщо ви читаєте дане повідомлення, значить ми все робили та робимо правильно. Якщо ж ні – тоді варто трохи переглянути інфу. Як ви вважаєте Вам цікаво було дізнаватись новини в 2015 році з “Молодої Українки“? Яка інформація вам була корисна, якщо була така? Яка ні? Прошу відповісти. Ваша думка важлива.
Дехто пророкував, що сторінка буде наповнюватися тільки до виборів, а потім …, але що саме найцікавіше декілька днів після виборів стали досить насиченими й читачів та підписників стало значно більше.
Завжди намагаюсь аналізувати. Саме тому в кінці 2015 року започатковано три відеопроекти: “КАВА З ДЕПУТАТОМ”, “ПОГОВОРИМО”, а також “Золота рибка” та “У гостях”.
Мені б дуже хотілося, щоб подібні проекти знімала наша ТРК “Дні-Про” на професійній апаратурі й за участі справжніх журналістів. Але так як вони здається статистики переглядів своїх відео не ведуть, то й не розуміють, що подібні проекти не примха однієї людини, а – вимога часу!
За останній рік я зрозуміла декілька неписаних істин якими хочеться поділитися і з вами:
- Якщо ви започатковуєте якийсь проект не зовіть в нього своїх друзів, а пропонуйте взяти в ньому участь однодумцям або людям які в першу чергу зацікавляться ним. Зі 100 друзів підтримає ідею в кращому разі 10. Спершу буде важко.
- Наповнюйте ресурс цікавим контентом, але відповідної тематики. Не намагайтесь просто піаритись на його фоні. Дані дії скоріше за все аудиторія не сприйме.
- Наповнюйте хоча б раз в тиждень, залучайте до співпраці однодумців. Ваша стратегія подачі інформації має висвітлювати принаймні декілька точок зору, тобто не бути однобокою.
- Сама по собі інформація нічого не варта, якщо людина яка нею володіє не намагається допомагати іншим та усіляко сприяти у вирішенні чиїхось проблем.
- Й найголовніше не бійтеся експерементувати, слухати підказки інших та на них зважати. Іноді ви можете лише так зрозуміти, як правильно потрібно діяти.
Дякую за увагу!
П.С.: За фото на добрі ранки буду окремо вдячна 😉
Leave a Reply