У сусідів

Спеціальна військова операція Росії – це війна

Огляд основних подій білоруської пропаганди про війну в Україні за 6 липня.

Цитата дня:

Ігор Тур, пропагандист ОНТ: “Спеціальна військова операція Росії – це війна Росії проти нацистів на території України“.

Таким чином, білоруські пропагандисти нарешті визнали, що Росія веде війну.  Якось обійшлися без усіляких ерзац-замінників нормальним та простим словам.  Про 40 мільйонів українських нацистів, які ховаються (серед іншого) у житлових будинках, лікарнях, школах, церквах, музеях, торгових центрах, театрах, і знищених російською армією своєю “високоточною” російською зброєю, ми промовчимо.

Не обійшлося вчора без геополітичних теорій із нотками історичних паралелей.  Директор установи “Круглий стіл демократичних сил” Юрій Воскресенський вважає, що колективний Захід пішов “хрестовим походом” на Росію:

Все, що зараз відбувається, треба розглядати у геополітичному контексті.  Йде зіткнення наддержав (США та Росії).  Інші країни – інструменти у їхніх руках.  А Україна – поле битви.  Тому розглядати треба (війну) як своєрідний новий хрестовий похід Заходу проти Росії”.

Цікава думка.  “Інші країни – це інструменти“.  Таким чином, спікер визнав, що лукашенківська Білорусь в умовах війни – це лише “інструмент” у руках Кремля і зручна точка для вторгнення.  Знову пішли прахом відчайдушні спроби довести режимом Лукашенка свою суб’єктність і увійти в переговорний процес щодо мирного врегулювання військового конфлікту.

Військова допомога Україні, що надається країнами Заходу, дозволила пропаганді взяти на озброєння і активно просувати тезу про те, що війна йде не з Україною, а з “колективним Заходом”.  Така інтерпретація подій дозволяє, наприклад, пояснювати населенню, чому російські війська рухаються так повільно, чому на Хрещатику 9 травня не відбувся військовий парад.  Або реанімувати дещо зблідлий ореол “другої армії світу”.  Адже російському воїнству доводиться протистояти країнам Заходу на чолі з США і тими, що приєдналися до них.  А це ж не так просто!  Тож треба потерпіти.  Великі геополітичні цілі вимагають відповідних (співставних) жертв.

Також звучали й нові шалені теорії причин початку війни в Україні.  Виявляється, усе підлаштували в США.  Ви звичайно могли подумати, що багатоходівка була спрямована на ослаблення Росії.  Та ні!  Виявляється, ціль полягає в тому, щоб послабити Європу через наповнення її українськими біженцями.  Слово надається так званому депутату Олегу Гайдукевичу:

Кому потрібна сильна Європа?  Америці?  Ні.  Хіба європейцям було потрібне вторгнення до Іраку та Лівії?  Вони нічого не отримали, окрім того, що мільйони мігрантів заполонили Європу.  Щойно європейці переварили цих мігрантів – отримайте Україну.  І що відбувається далі?  Знову мільйони мігрантів, погіршення економічного життя”.

Теорія, звісно, ​​має право на існування.  Але є нюанси.  24 лютого Росія напала на Україну.  Не американський генерал наказував російським військам наступати, а товариші, що засідають у Кремлі та генштабі ЗС РФ.  Можна припустити, що для ослаблення Європи США могли б теоретично задіяти менш складні реалізації механізми впливу.

З іншого боку, такі заяви відбивають modus operandi білоруських так званих депутатів.  Адже в пам’яті ще свіжі кадри, наприклад, з білорусько-польського кордону, на яких тисячі біженців та мігрантів штурмують кордон.  Або як литовські прикордонники затримували сотнями мігрантів, які нелегально перейшли кордон за активного сприяння білоруських силовиків.  Тому штучно створювана міграційна криза як гібридна зброя для досягнення політичних цілей – ідея зрозуміла та близька до режиму Лукашенка.  Мабуть, цим можна пояснити черговий дивний перл громадянина Гайдукевича.

@Hajun_by

Мова оригіналу російська. Переклад.

Leave a Reply