Трава м’яточника містить ефірну олію, гіркі й дубильні речовини, пектини та яблучну кислоту.
Показання до призначення м’яточника чорного збігаються з показаннями для шандри звичайної або меліси лікарської, але з фармацевтичною метою змішувати або заміняти одну рослину іншою не можна.
Найчастіше м’яточник використовують як седативний, спазмолітичний і тонізуючий засіб.
Настій трави або порошок вживають при станах надмірного нервового збудження, іпохондрії, безсонні, зумовленому нервовим напруженням та нав’язливими думками, при спазмах шлунку і шлункового тракту, болісних менструаціях, вазомоторних розладах.
Зовнішньо, як болетамуючий засіб, траву м’яточника використовують для ванн при ломоті в суглобах і м’язах, для припарок при ревматизмі, ішіасі тощо.
Ця рослина має неприємний запах, який під час сушіння на сонці щезає, а сама рослина темніє (звідси і назва – чорний).
Настої з м’яточника чорного очищають судини, мають заспокійливу дію, нормалізують серцебиття та усувають спазми судин, підтримують тиск.
Віталій Дерлеменко
Leave a Reply