Блоги, Максим Віннік

Другу добу навколо нас працює повним ходом арта… наша арта!

Довблять цілодобово по ворогу… летять літаки, працюють… на передок летять гелікоптери і звідти евакуюють поранених… За цей час, що ми тут, ці дві доби самі люті… я уявляю, що там робиться на «нулі», і що витримують наші хлопці, які зарилися і стримують ворога…
Що я хочу сказати… Ви повинні кожен день замислюватися над тим, що буде, коли закінчаться ті, хто зараз стримує цю вогняну навалу! Бо це все, такі ж українці, як ти… тільки, тут… а не так як ти, вдома… Ви повинні прожити та пропустити крізь себе всю повноту цієї інформації – навала котиться вогнем і кожного дня плавить метал та бетон, а там вони… ті, на кому тримається світ від нечисті…
Звісно, мозок хоче щоб його власник був заспокоєним і задоволеним… але ж, життя це не тільки радощі і задоволення… життя – це практичні уроки, в першу чергу, а потім, якщо заробили – задоволення… Звісно ж, життя не буде бити всім по руках одразу, воно буде повчати вас людьми, які будуть поруч… а якщо ви нарешті зрозумієте, що «там», ті, хто стримують вогняний вал- закінчуються, а слідом за валом, ідуть: буряти, мордва і просто єб@нати – то тоді, впевнений, ви нарешті віднайдете в собі сили вийти на іншій рівень боротьби з нашим ворогом… і припиніть вмовляти себе та оточуючих, що ви не військовий і не готові – ви навіть не уявляєте, скільки тут таких, невійськових… вони творять дива)
Знаю, що багато хто з вас, працює на перемогу… але й знаю, що багато хто може робити для неї набагато більше ніж зараз – робіть, будь ласка максимум з того, що ви можете… і готуйте себе до того, що прийдеться брати зброю до рук всім, ми не повинні програти ординцям саме зараз… бо на нас дивляться всі ті, хто робив все для перемоги, але з-за того, що не разом і не одразу – не змогли… а їх, за тисячу років – тьма…
PS: вам просто конче необхідно збагнути одну річ. Всі ті, хто тут знаходиться, вони всі тут свідомо… свідомо пішли сюди і морально готові до любого сценарію і перебігу подій відносно власної долі… а ось, чи готові ви до цього? Бо йдуть найкращі… кожного дня уходять… а ви?.. ви вже скористались нагодою, щоб взяти у них часточку досвіду, чи ви весь час прогаяли щоб жити так, ніби війни нема, або з дурною впевненістю, що скоро все це закінчиться… не закінчиться, повірте… Не закінчиться, допоки ми разом його не закінчимо!

Максим Віннік

Leave a Reply