Збільшуючи багаж життєвого досвіду, головне, щоби цей багаж не розчавив при нагоді і не був важкою ношею по життю…
Кожного дня підкидаються свіжі новини, в яких маячить інфа, що ми кудись не туди йдем.
Цього разу, інформація про вибори! Так-так… в деяких міськрадах, вже пролунали заяви про вибори у наступному році. І якби ця новина йшла у розріз тієї інформації, яка ллється на споживача з голубого екрану гаджету, так ні ж… ми вже бачимо, як на низькому старті політики і головнокомандувачі усіх рівнів, а деякі з них почали активну роботу у напрямку неприхованої політичної реклами!
Чому підготовка вже зараз? Бо ці процеси треба організувати заздалегідь, як мінімум за півроку, щоби налаштувати передвиборчу сітку і визначити відповідальних людей на відповідні посади. Тобто, все змішалося в нашому житті, і в головах відповідно…
Спочатку, хотілося написати щось емоційне з цього приводу, що знову несправедливість… але одразу виникло питання- а толку?) світ котиться своєю дорогою і йде до своєї мети… а до якої мети йду я?
Щось дуже давно я не ставив собі це питання… В погоні за справедливістю, я майже втратив свою мету, мрію і шлях до неї… а ще й війна зовсім збила всі орієнтири у просторі… І знаєте, відповідь у мене тут дуже проста.
Найбільше у житті, мені хочеться любові, ніжності та ласки… просте бажання, яке майже розчинилося і зникло за повсякденною суєтою і боротьбою з вітряками.
І мені зараз дуже цікаво, скільки ще людей зі збитими орієнтирами поневіряється по світу, шукаючи незрозуміло чого, чи просто розбазарює життя в пусту, рефлексуючи на якісь чергові і нескінченні маніпуляції…
Особливо цікавить скільки ж дівчат, які в пошуках щастя, збились з шляху і чекають виборів чергового президента, сподіваючись, що все це скінчиться…
Не скінчиться! Треба жити прям зараз, тоді одразу все зміниться на краще).
Доречі, у Словʼянську – життя вирує, і тут є те, чого немає в далеких від фронту місцях… тут є жага до життя, і шалена перспектива кохання 🧡
Leave a Reply