Блоги, Максим Віннік

Запалили сьогодні, Віфлеємську зірку!

Розігнали темряву, і в собі, і в хатах… Колядки співали, вірші складали.

Розмовляли з хлопцями, яким сьогодні на вихід… бачили смуток в очах. Цей смуток, у кожного свій, але він про одне й те саме. Цей смуток, зможе розділити тільки той, хто носив в собі його… той, хто заходив туди, де суцільна темрява, і тільки вогонь в собі, допомагає повернутися звідти, і то, на жаль, не всім… Цей смуток, незримою стрічкою відокремлює хлопців, від всіх тих, хто не розділяє їх участі- рідня, командування, побратими (хто залишається тут), решта українців… бо ти поруч, але не з ними…

Як розірвати це коло і достукатися до сердець пацанів!? Як налагодити цей зв’язок і наповнити хлопців любов’ю? Всі, хто стоїть поруч чи знаходиться у тилових містах та селах – запаліть свічку добра й любові, і нехай всі побратими та посестри, ті, хто стримує орду на бойових позиціях, відчують те, що ми всі, разом!
Амінь 🙏

Leave a Reply