світла людина, надійний друг та відповідальний командир, був, Сергій Куксенко, молодший сержант, інструктор з навчального центру, якого нам прикомандирували в листопаді минулого року.
Хрест, своїм завзятим характером, одразу притягнув до себе увагу командира нашої роти, Мурчика, та взяв на себе частину його повноважень, очоливши укріплення нових позицій, які отримав наш батальйон на виконання цього, бойового розпорядження. На протязі короткого часу, укріпленні позиції стали «нулем», і Хрест, вже будучи старшим на позиції, разом з новоприбулими бійцями, успішно відбивав атаки малих штурмових груп, одна з яких, скориставшись щільним туманом, зайшла на позиції нашої роти, з тилу. За всі ці, геройські дії, Хрест, разом з побратимами, був представлений до нагород від вищого командування, а наш командир роти, Андрій Мурашкін, висунув Хреста на посаду головного сержанта взводу з виконанням обов’язків командира взводу і подальшим отриманням звання офіцера.
Особисто я, спілкувався з Хрестом у наших побутових умовах, коли він завжди притягував увагу оточуючих своєю невгамовною енергією та позитивом.
Хрест жив на повну і цим заряджав всіх тих, хто був поруч! Його веселі та жваві історії з дитинства, пригоди сьогодення та плани на майбутнє, все це, дуже надихало оточуючих і притягувало до Хреста.
Але, на жаль, кулі, снаряди та різні дрони, не оминають Героїв… не оминули вони і Хреста… світла тобі пам’ять, Герою! Спочивай з миром, Друже.
Leave a Reply