Образа виникає, коли хтось поводиться не так, як ми очікуємо.
Звичайно, у випадках, коли поведінка іншого нам подобається. Якщо ми чекали на день народження у подарунок кухоль, а нам дарують айфон, то образа не виникне 🥳
Образа йде “нога в ногу” з почуттям провини🦶
Почуття провини виникає, коли людина поводиться не так, як вона сама від себе очікує.
Тут річ у порушенні установок повинності. Людина вважає, що вона «повинна» щось робити, інакше вона, умовно кажучи, «погана» 🙍🏻♂️
Образа і вина – це найчастіше парні емоції і цей факт найчастіше використовують у маніпулюванні.
Якщо людина схильна до почуття провини, то при демонстрації образи на неї, її поведінку можна змінювати.
Образу найчастіше використовують у особистому спілкуванні. Нею дуже часто грішать батьки та подружжя. Всім відомі історії, коли дружина “надуває губки“, а чоловік починає «ходити колами» навколо дружини, намагаючись прибрати в неї образу.
В особистому спілкуванні, звичайно, це призводить до втрати близькості та виникнення дистанції. Не робіть так🙅🏻♂️
А ось тиск на почуття провини – не рідкісне явище вже у діловому спілкуванні.
Часто людина коригує свою поведінку навіть не через виникнення самого почуття провини, а з самого страху, що вина виникне. Використовують цей страх, наприклад, щоб зіштовхнути свою роботу на колегу. Який робитиме її лише зі страху відмовити і відчути себе згодом за це “винним”. 🤷🏻♂️
Щоб маніпулювати через провину, треба просто закинути в голову опонента думки про те, що він не відповідає власним очікуванням та зобов’язанням. Зрозуміло, перед цим треба дізнатися, які ж мухи сидять у нього в голові 👆
Через те, що намагатися тиснути, наприклад, на те, що “потрібно допомагати дівчатам”, людині, яка так не вважає, не ефективно.
Спробуйте, наприклад, таким чином змусити щось зробити іншу дівчину. Якщо тільки в неї немає установки, що треба допомагати взагалі всім, це не спрацює 🙅🏻♂️
А ось дуже «правильному» і «справжньому чоловікові» можна легко сісти на шию і перекинути на нього купу роботи, заплативши за це просто словами подяки та виразом захоплення його поведінкою на фоні інших слабких егоїстичних недочоловіків🤡
І взагалі. Чим більше у людини установок і, чим вони жорсткіші, тим легше ним управляти✔️
Тому не гнучкими людьми, з жорсткими «принципами», особливо високоморальними, можна крутити досить легко 🤷🏻♂️
А ще можна давити на сором. І через нього змушувати людину робити зовсім дивні речі 😵
Сором у переважній більшості випадків переноситься дуже важко. Акуратно накидаємо людині ідеї про її невідповідність очікуванням оточуючих людей і вона наша.
Якщо добре влучити у її больову точку, то вона зробить, що завгодно.
А в наступні рази, щоб уникнути сорому, вона щось робитиме навіть без додаткового впливу.
Цікаво, що нерідко бувають випадки, коли людина ховається від сорому у провину, бо сором дуже важка емоція. Тут для грамотного маніпулятора взагалі свято 🥳
Можна давити на провину з легким натяком на те, що при невиконанні певних дій, людина вирушить прямо в обійми сорому. При цьому класним варіантом буде показати, що ми ще його від цього сорому і рятуємо, закриваючи від інших людей. Так можна ще й подяку заслужити 🤗🥰
Повторюся: маніпуляції, тим більше через негативні емоції, не варто застосовувати у близькому спілкуванні. 🙅🏻♂️
У діловому ж це може бути частиною гри, особливо під час переговорів.
Ну і, звичайно, варто відстежити ці цілі маніпуляцій.
Розібратися, в яких ситуаціях ви відчуваєте провину та сором. І при їх виникненні у спілкуванні, поставити собі питання про те, хто і як викликав ці почуття. І, якщо виявиться, що вони зовсім не ваші і виникли від впливу іншої людини, та ще й для того, щоб їх зняти, треба виконати ряд дій, які ви у звичайному стані не стали б робити, то цілком імовірно, що ви маєте справу з маніпулятором.
І тут можна використати кілька прийомів.
Наприклад, “вербалізація емоцій“.
Це стандартний прийом, коли ви відчуваєте, що втрачаєте стійкість. Він доречний і в діловому, і в особистому спілкуванні, коли з’являється розгубленість і стає незрозуміло, що взагалі відбувається.
У діловому спілкуванні та переговорах можна озвучити свої емоції та сумніви. “Щось мене у вашому реченні бентежить. Навіть не можу зрозуміти, що, але здається, що щось не так. Почуваюся загнаним у глухий кут вашим натиском. А коли мене заганяють у кут, я взагалі не приймаю жодних рішень…”
Або коли чоловік починає тиснути, вербалізуємо: “Я щось зовсім заплуталася і розгубилася. Відчуваю, що відбувається щось не те, але не можу зрозуміти, що саме. Почуваюся загнаною в кут, не в безпеці і що мені ніби треба відповісти прямо зараз. А я розумію, що в такому стані моє рішення буде неадекватним і навряд чи я потім в іншому стані здатна йому слідувати. Мені треба спочатку прийти до тями, інакше мої відповіді не коштуватимуть взагалі нічого і я від них у майбутньому легко відмовлюся. Навряд чи тобі такі мої відповіді потрібні…” І т.д.
Тут треба окремо цю техніку пояснити, але її суть у тому, що у першій частині ми озвучуємо свої емоції. І це знову ж таки дозволяє знизити емоційний канал і зібратися. А в другій частині техніки ми вже плавно виходимо на потрібний варіант.
Напишіть, чи ви помічали такі маніпуляції або раптові напади почуття провини? Що робили у таких ситуаціях? Визнайте, чи маніпулюєте самі?
Психолог Олександр Фінько “Улюблене тріо негативних емоцій…”
Мова оригіналу російська. Переклад.
Вам також може бути цікаво:
1 Pingback