Трипілля – код нашої нації: підсумки панельної дискусії про збереження й туризм

Учасники:

• Павло –  модератор, ініціатор проєкту «Дні трипільської культури», співпрацює з Агролендом
• Іван Адамович Чайковський – власник/ідеолог Агроленду (Тернопільщина)
• Валерій Галан –  засновник 4 музеїв, музеєзнавець, закінчив Карлів університет (Прага)
• Олеся (представниця ДАРТ –  Держагентство розвитку туризму)

1. Блок Павла: ідея «Днів трипільської культури»

Ключова теза

В Україні існує багато «днів культур» (європейської, єврейської, кримськотатарської, польської тощо), але немає системного просування власної –  трипільської –  культури, хоча це цивілізація, а не просто культура, і саме вона є фундаментом сучасної української культури.

Практичні кроки/факти

• Ідея виникла після воркшопу в Румунії, де румунські/молдовські науковці просували культуру Кукутень, а українці –  трипілля; журналісти запитали: «Чого ми про це не знаємо?»
• 2026 рік обраний символічно: 100 років з відкриття Володимирівки (Черкащина), 130 років з відкриття Хвойкою Трипілля, 150 років відкриття австрійцями культури на Тернопільщині.
• Старт ініціативи –  саме з Тернопільщини (найдавніша територія українського трипілля).
• 4 жовтня –  фестиваль хліба й гарбуза в Умані, в рамках якого проходитимуть перші «Дні трипільської культури».
• Мета: об’єднати зусилля різних гравців (науковці, музейники, приватні колекціонери, держава) навколо єдиної платформи та єдиного меседжу, з яким виходити у світ.
• Плани: подати спільний документ (концепцію щорічного всеукраїнського культурно-освітнього марафону-фестивалю) до Міністерства культури та Верховної Ради.
• Підписано меморандуми: з Молдовою та Румунією (до 2029 року –  сертифікація транскордонного туристичного коридору в Раді Європи), з трьома губернаторами (проєкт «Шлях Кукутень-Трипілля»).
• Приклад проблеми з розкопками: у Крижопільській громаді (Вінниччина) знайдено великий трипільський храм (~17,5×55 м, старший за найбільший в Небелівці), але розкопати не можна через правило «хто знайшов –  той копає», а першовідкривач виїхав за кордон.

Ключові фрази

«Це фундамент, який є фундаментом для сьогоднішньої української культури.»
«Ми мали свою культуру більше 6000 років назад.»
«Нам всім сьогодні потрібно об’єднати зусилля, створити спільний український продукт українського трипілля з єдиним меседжем.»
«У кожного своє бачення трипілля» (як проблема відсутності єдиного підходу).

2. Блок Івана Чайковського (Агроленд)

Практика

• Агроленд –  молодий парк на Тернопільщині, який планує стати культурним центром Західної України.
• Уже створено й відкрито трипільську хату (реконструкція житла) –  можна відвідати.
• Використання VR-окулярів для віртуальної прогулянки трипільським селом (побут, ремесла).
• Створено дитячий інтерактивний майданчик з копіями археологічних знахідок (масштабовані), щоб діти могли «доторкнутися» до історії.
• Команда готова взяти на себе частину роботи з підготовки документів для номінації на ЮНЕСКО (опис пам’ятки трипільської культури), оскільки офіційно цим ніхто не займається.
• Довгострокова мета (план на 2027 рік): побудувати скансен –  справжнє трипільське село з ~10 хат, куди можна фізично зайти в кожну хату (не через VR, а наживо).

Ключові фрази

«Не в віли десь в Монако чи Монтекарло, а щоб село стало місцем, куди люди могли б приїжджати.»
«Показати нашим дітям –  саме основне.»
«Це наш фундамент, це наша глибина.»

3. Блок Валерія Галана (найбільш «практичний» виступ –  акцент на музейній методології)

Це найдетальніша частина з конкретними принципами роботи музею. Варто виписати окремо.

Головна проблема сучасних українських музеїв

• Закон про музейну справу 1928 року (з правками 1958, 1985, 1995) –  застарілий, не відповідає сучасним форматам подачі.
• Музеї побудовані 50–80 років тому за радянською методологією: немає хронології й тяглості –  «заходите, бачите кусок, потім інший, потім вертаєтесь назад».
• Українську історію століттями привласнювали, перекручували, замовчували –  це системна, а не лише «браку популяризації» проблема.
• Порівняння з Росією: за 18 років побудовано 25 музеїв (напр. парк «Моя історія» –  7000 м²), які показують «все їхнє», формуючи «ватну націю».

Практичні принципи побудови музею (ключова методологічна частина)

1. Артефакт –  лише підсилення нематеріальної цінності.

«Окуляри Грушевського самі по собі –  просто окуляри за 2000$. А коли одягнути їх на фігуру Грушевського і показати, що він зробив –  тоді вони цінні.»

• Технології –  не мета, а інструмент. Головне питання –  що саме через них розповідають.
• 4 мети музею (за Галаном):
  • Ознайомити з правдивою історією нації
  • Об’єднати українців навколо своєї історії (приклад: показувати і Бандеру, і Дерев’янка як частину спільної історії –  «дивіться одним оком, але узнайте про них»)
  • Підняти імідж України й українців
  • Дати відчуття «що захищати»
• Наукова легітимність: усі експозиції спираються на наукові дослідження; є наукова рада (37 осіб, серед них Відейко, Чухліб), співпраця з Інститутом історії НАН; документи з печатками зберігаються в сейфі.
• Емоційні «гачки» (ключова психологічна теза):

«Свідомість –  коли ми говоримо, за пару секунд це падає в підсвідомість, але тримається там, тільки коли є емоційні гачки.»
→ Практичний висновок: в кожній експозиції робити 3–5 «вау-ефектів» (голос, проекція, звук, VR тощо), щоб відвідувач вийшов «з багажем», який довго тримається.

• Зв’язка «музей – школа – університет – туризм – місцева влада – держава» має працювати як єдина система, а не окремо.
• Пропозиція: створити асоціацію музейників (запрошувати лише тих, хто поділяє підхід), залучати дизайнерів, ідеологів, науковців, VR-фахівців і навіть «езотериків»/біоенергетиків (у власних музеях Галана вони вже працюють).
• Освітні екскурсії: вікові програми 6–10 років, 5–7 клас, 7–9 клас, 9–11 клас (підготовка до НМТ); укладаються угоди з навчальними закладами, передбачені комісійні.

Найяскравіші цитати (ключові фрази викладача)

«Артефакт –  це тільки підсилення нематеріальної цінності.»
«Сучасний музей –  це вже великий супермаркет послуг.»
«Технології –  це не лише інструмент. Головне питання –  що саме ми через ці технології розповідаємо людині.»
«Ми маємо одіти окуляри українця і показувати цю історію через свої окуляри.»
«Настоящих буйних мало, тому нема лідерів» (цитата Висоцького, використана модератором про самого Галана).
«Наша задача –  не тільки заробити кошти, наша задача –  затягнути людей, щоб українська ідентичність проявилася в кожному із нас.»

4. Блок Олесі (ДАРТ)

Практика й підтримка з боку держави

• ДАРТ підписав меморандум про співпрацю з ініціативою «Дні трипільської культури» / «Шлях Трипільської праматері».
• Форми підтримки, які пропонує ДАРТ:
  • Інформаційна підтримка
  • Системна промоція продуктів на власних заходах ДАРТ і на міжнародних виставках/партнерських майданчиках за кордоном
  • Менторський супровід співпраці з громадами
• Теза про кластерну модель розвитку туризму: об’єднання громад навколо спільної спадщини (кластер «Шлях Трипільської праматері» з партнерами з Молдови та Румунії) дає:
  • нові робочі місця
  • нові ринки збуту для малого бізнесу (крафтовики, майстри, кераміка, садиби, локальні гіди)
  • покращення інфраструктури
  • зростання спроможності залучати гранти та інвестиції

Ключові фрази

«Трипільська культура –  це потужний бренд із колосальним міжнародним потенціалом.»
«Збереження й оцифровування та популяризація нашої історії –  важлива складова національної ідентичності і культурного супротиву» (в умовах війни).

5. Загальні висновки й пропозиції до дії (практичний підсумок)

1. Створити єдину платформу/асоціацію, що об’єднає музейників, науковців, приватних колекціонерів, VR-фахівців, дизайнерів –  без «радянського» протистояння приватних vs державних гравців.
2. Розробити спільний документ-концепцію щорічного всеукраїнського фестивалю «Дні трипільської культури» і подати його до Міністерства культури та Верховної Ради.
3. Оновити модель подачі музейного контенту: від артефакту-заради-артефакту –  до нематеріальної цінності, емоційних тригерів, інтерактиву, VR.
4. Розвивати міжнародне партнерство (Молдова, Румунія –  культура Кукутень) із синхронізацією подій і спільним туристичним коридором.
5. Використовувати кластерну модель для регіонального економічного розвитку на основі спадщини.
6. Пришвидшити роботу над номінацією ЮНЕСКО –  потрібні документи й описи пам’яток, які поки що нікому офіційно готувати.
7. Довгострокова мета –  реальний скансен (не лише VR) трипільського села.